ТРИСЛАВ

Головна статті
ТРИСЛАВ
Етнічні засади будови суспільства
Етнічні засади будови українського суспільства
Ключові поняття до розробки засад державної конституції
Конституційні засади будови і функціонування держави. Загальні положення і українські особливості
Загальна схема будови і функціонування держави
В цілому суспільство ділиться на чотири класи
Інтелектуально-духовний парламент
Самовідтворення етносу і держави
Всі сторінки

1. Принципи побудови живого, розумного Всесвіту

Підставою і основою життєдіяльності етносу і держави, як його структурно-тактичного оформлення, є знання законів і принципів будови природи і суспільства. Першоджерелом знань є природа, а засобом їх усвідомлення і використання – навчання, праця, творчість.

В основі буття людини і людського суспільства лежить кілька фундаментальних принципів будови і розвитку Всесвіту, а саме:

1. «Загальний принцип збереження» у Всесвіті, згідно з яким «щось не виникає з нічого і не може перетворитись у ніщо», а все, що існує, живе і розумне. Живе не може виникнути із неживого, а розумне – з нерозумного (маючи на увазі, що життя і розум не обмежуються якостями людини), а тому до Природи, що оточує людину, необхідно відноситись як до єдиної, живої, розумної системи.

2. Принцип «монади», згідно з яким у Всесвіті не існує жодної системи, жодного об'єкту, що не мали б свого цільового призначення. Кожний об'єкт має свою інформаційну основу - матрицю, яку називаємо «монадою». Монада – це «ДНК» майбутнього об'єкту, його інформаційна модель; проект того, що реалізується в грубих видах матерії (маючи на увазі, що все існуюче матеріальне). Монада – це свого роду «насінина», яка попадаючи в землю зростає рослиною, використовуючи зовнішнє середовище для своєї «розбудови» (земні елементи і сонячну енергію).

Зауваження: Монада –інформаційно неподільна одиниця; те, без чого неможливо вирішити поставлену задачу в побудові системи цільового призначення. Якщо вирвати з проекту машини хоча б сторінку, а з ДНК хоча б одну ланку – систему не побудуєш.

3. Принцип надлишковості, за яким в природі всі процеси протікають із втратами, а точніше з перерозподілом інформації, енергії, матерії. Згідно з цим принципом розумну складну систему може створити лише ще розумніша, ще складніша. Відповідно Всесвіт побудований за принципом ієрархічності, або «дерева», де кожна гілочка зростає з більш міцної і потужної. Людину могла створити лише «система-істота» більш складна і розумна, ніж сама людина.

4. Принцип розбудови, що лежить в основі життєдіяльності монади. Кожна монада у зовнішньому середовищі розбудовує себе до об'єкта чи системи, що може виконати поставлену перед ним задачу. При цьому використовуються два варіанти: а) об'єкт сам виконує задачу; б) об'єкт створює підсистеми здатні виконувати різні задачі. Рослина будує себе в закінченому вигляді, людина себе «розбудовує» під різні задачі фізичного, інформаційного і духовного спрямування. Продовженням ніг є колесо і крила; рук – екскаватор, станок і т.п.; зору – телескоп і мікроскоп; свідомості – зовнішні інформаційні курси (освіта і навчання); духовності – творчість, почуття, мораль, етика і т.д. При цьому монада системи може нести в собі монади підсистем (проект ракети несе в собі проекти двигуна, системи керування і т.д.).

5. Як для розбудови монади до системи цільового призначення, так і для виконання поставленої задачі необхідно мати достатні для цього зовнішні ресурси: матеріальні, енергетичні, інформаційні. Все необхідне утворює територію (простір) життєдіяльності монади (ТЖД). В умовах обмеженості фізичної території, потоків енергії (джерел енергії) і життєдіяльності – виживає той, у кого є вирішальні переваги (принцип відбору більш життєздатного, або того, що має виконувати наступну задачу. Те що використано – більш не потрібне.

6. Наступним принципом є відповідність часу існування системи часу (тривалості) виконання поставленої задачі. Система, що виконала свою задачу стає сміттям, гальмує подальший розвиток і має бути зруйнована до рівня «блоків», які можна використати під розбудову систем наступних задач (принцип блоковості в структурах Всесвіту).

7. Принцип інваріантності (стабільності, консервативності): ще один із фундаментальних принципів будови Всесвіту. Кожен об'єкт (система) має зберігати незмінними ті властивості, ті структури, які необхідні для виконання поставленої задачі і без яких задача не може бути виконаною (якщо зламалось лезо ножа, його можна викинути).

8. Не менш важливим принципом у будові Всесвіту є принцип еволюції або принцип стохастичності. В зв'язку з тим, що жодна система не може бути ідеально пристосована під середовище, що невпинно змінюється, необхідно, щоб сама система мала механізм пристосування, врівноваженості зі зовнішнім середовищем. А тому всі стійкі системи побудовані за принципом стійкого ядра і змінної оболонки (людина, як модуль-ядро і все, що вона «навішує» на себе для виконання задачі – як змінна, стохастична оболонка; трактор, як модуль, і всі навісні знаряддя: (ківш екскаватора, плуг, причеп, ніж бульдозера і т.п.; теоретична механіка і спеціалізовані курси: опір матеріалів, технічна механіка, аеродинаміка і т.п.; закони мови, корені слів та т.п. і варіації в словниковому запасі та в будові речень). Співвідношення між ядром і стохастичною еволюційного частиною має бути в межах значень коефіцієнта стохастичності: від нуля до 0.38 (ядро становить від φ = 0.618...; числа золотого перетину, до одиниці). Якщо значення ядра (стійкості) зменшується нижче φ, система стає нестійкою і руйнується.

9. Принцип «стохастичності», пов'язаний із поняттям критичного порогу-переходу, з законом «переходу кількості в якість» при досягненні якогость із параметрів порогу протікання нового процесу.

10. Принцип «єдності і боротьби протилежностей», що обумовлює наявність потенціалів розвитку іевалюції , слугує основою всіх природних і суспільних процесів. З іншого боку цей принцип говорить про те , що те що корисно і добро для чогось одного є негатив і зло по відношенню до протилежного. Так всі морально-етичні норми людства розглядаються через «его» людини: те ,що їй корисно те від бога, те добро, а що добре для природи ,але погано для людини,– то є зло і сатана.

11. Із попереднього принципу витікає принцип «живи» (дживи в санскриті), за якими кожна стабільна система повинна мати програмно визначене «ядро майбутнього виконання задачі», свою «долю», свій «Шлях Даний» (незалежно чи це людина, чи зірка, чи рослина). «Ядро» майбутньої системи має нести в собі інваріанти необхідні для виконання множини задач, в той час як добудована частина – інваріанти виконання конкретної задачі.

12. Кожен об'єкт в області «території життєдіяльності» будує своє життя і вирішує задачі свого буття за принципом енергодинамічної пари, згідно з яким «потік фізичного параметру, що переходе із середовища в середовище, породжує кільця-контури потоків інших фізичних параметрів» (як приклад – кругообіг води в природі: потік сонячної енергії викликає в океані процес випаровування води, перенесення її, конденсацію в дощові краплини, стікання ріками назад до океанів. На цьому кільці-контурі можна побудувати електростанцію і отримати кільце електричного струму, на ньому поставити електродвигун і створити контур механічного конвеєра і т.д.). На потоці сонячної енергії будується контур життєдіяльності планети, на ньому – біосфери, на контурі біосфери – життєдіяльність людства, етносів, людини.

13. Кожна система – об'єкт «вирішуючи притаманні їй задачі» проходить три стадії підготовки – становлення, виконання задачі, руйнації. (принцип заперечення-заперечення).. При цьому кожна складова системи має існувати не довше часу виконання задачі системою (часу існування самої системи). Людина «безсмертна» в межах часу існування планети, елементом-клітинкою розбудови якої вона є. Для «безсмертності» вищого порядку вона має набути важливі, інваріантні риси в життєдіяльності Сонця і т.д

14. Кожна система-об'єкт має сама себе підтримувати, захищати і самовідтворювати (принцип самовідтворення життя). Природа побудована так, що ніхто не турбується про «ремонт» окремої «рослини» (якщо не враховувати людину, яка вчиться це робити).

15. Принцип полярності, за яким те, що позитивне для одної системи, негативне для іншої, що має спільну границю. Цей принцип є наслідком принципу конкурентності в боротьбі за територію життєдіяльності як на одному рівні, так і по рівнях ієрархії (благо для керівника – турбота і негаразди для підлеглого).

16. Принцип відповідності об'єкта середовищу: якщо об'єкт помістити в не властиве йому середовище, то або об'єкт переформує середовище, або середовище переформує об'єкт під себе (одна країна, поширюючи свою мову на територію іншої, переформовує свідомість цього етносу). На цьому принципі діє принцип зворотного зв'язку: середовище переформовує об'єкт, а об'єкт переформовує середовище (інша сторона принципу енергодинамічної пари).

17. Пряма і зворотня дії в механізмі зворотного зв'язку (коло енергодинамічної пари) формує дію принципу розвитку по спіралі.