ТРИСЛАВ - Самовідтворення етносу і держави

Головна статті
ТРИСЛАВ
Етнічні засади будови суспільства
Етнічні засади будови українського суспільства
Ключові поняття до розробки засад державної конституції
Конституційні засади будови і функціонування держави. Загальні положення і українські особливості
Загальна схема будови і функціонування держави
В цілому суспільство ділиться на чотири класи
Інтелектуально-духовний парламент
Самовідтворення етносу і держави
Всі сторінки

ukraina_3

Самовідтворення етносу і держави

1. Найпильнішу увагу держави мають привертати питання міцності, стійкості і розбудови сім'ї. Без сім'ї неможливе відтворення суспільної бази держави, її збереження і розбудова, маючи на увазі, що для позитивної народжуваності сім'я повинна мати в середньому три дитини. Народжуваність не повинна залежати від статків сім'ї, а тому кожна дитина має забезпечуватись матеріально до закінчення школи дитиною. Держава має взяти на себе турботу про своє майбутнє. Якщо ж дитина не бажає вчитись – вона має забезпечуватись батьками або ж працювати. Надати необхідну кваліфікацію і освіту можна і через умови праці.

2. Неповні сім'ї (сім'ї, в яких менше трьох дітей) сплачують податки на підтримку дитинства в країні. Те ж стосується і неодружених, що досягли повноліття і працюють, а також батьків, що розлучились. Податок на дітей може зменшуватись на суму, необхідну для лікування особи, що оподатковується.

3. Держава має невпинно і жорстко боротись з усіма факторами, що руйнують сім'ю: жорстко обмежити (по талонах) вживання алкоголю, паління, нещадна боротьба з наркоманією в усіх її проявах (від хімічної до психологічної, на зразок ігроманії). Те ж стосується всіх видів бізнесу і людської діяльності, що руйнують свідомість, інтелект і фізичне здоров'я людини, а також сімю, як фундамент етносу і держави.

4. Держава має допомогти молодій сім'ї в створенні умов, необхідних для життя і розвитку сім'ї: забезпечити житлом, роботою, лікарською допомогою за умови, що частина платні буде відраховуватись на підтримку і розвиток галузей підтримки.

5. Пріоритетною задачею держави є якість людини, клітинки суспільного організму. Якщо здорові і функціональні клітинки – здоровий і функціональний організм в цілому. З першого дня, від зачаття, і до останнього дня держава повинна піклуватись про людину. Кожна людина повинна бути забезпечена безкоштовним медичним обслуговуванням, підтримкою фізичного, інтелектуального і духовного здоров'я.

6. Розуміючи, що кожна система, кожна жива істота побудована так, що все з того, що не використовується, деградує, атрофується, відмирає, необхідно, щоб кожного дня вона отримала достатнє для оптимального функціонування навантаження: фізичне – для всіх систем організму, інтелектуальне – для підтримки і розвитку розуму і свідомості, духовне – для підтримки емоційно-творчого стану. Важливу роль у цьому питанні відіграє зовнішнє середовище; воно має будуватись так, щоб дитина від народження впродовж дня отримувала повною мірою всі необхідні для розвитку компоненти.

7. Тільки-но дитина починає самостійно пересуватись, вона повинна розвиватись в оточенні малечі і дорослих, в умовах спілкування і дії. Розвиток дитини має будуватись або в сім'ї, за умови активної участі дорослих, або ж на спеціальних майданчиках, де дорослі зайняті одночасно і доглядом за дітьми і активною «продуктивною» працею. З трирічного віку дитину краще виховувати в напівспеціалізованих дошкільних закладах, з п'яти – в спеціалізованих дитячих садочках, з семи – в шкільних закладах. В залежності від можливостей і здібностей дитини може регулюватись як рік перебування в навчально-виховному закладі, так і тип закладу.

8. Перебування в школі має обмежуватись віком повноліття – до 17-18 років і не перевищувати 10 років. Навчання в школі обов'язкове. Якщо ж дитина не бажає вчитись, або ж за здібностями не може освоїти програму навчання – вона переводиться до професійно-навчальної школи. Рішення про перевід приймається на педагогічній раді школи (не менше 10 педагогів в педагогічній раді) і батьківського комітету класу.

9. Після закінчення школи молодь має або продовжити навчання, або бути обов'язково працевлаштована. Якщо вона не влаштовується на роботу самостійно, то має працювати на державних суспільних підприємствах. В державі не повинно бути «паразитів»: хто не працює на свою користь – той не їсть.

10. Для розуміння проблем суспільства кожний представник від найнижчих до найвищих щаблів влади має працювати як рядовий робітник не менше одного місяця в суміжній, але незалежній від нього галузі, як рядовий робітник, без жодних пільг. Кожен представник влади, що призначається (а не вибирається громадою) не може працювати на одному місці більше 5 років, щоб не перетворитись в гальма розвитку і не обрости корупційними зв'язками. Більш тривале перебування на посаді можливе лише за згоди всієї громади шляхом обов'язкових таємного і прямого голосувань.

11. Виходячи з принципу взаємовпливу людини на середовище і середовища на людину, навколо особистості, що формується (дитинство і юність) має бути сформоване відповідно до здібностей дитини, інтелектуально-духовне середовище, відповідаюче не просто сучасному рівню розвитку ноосфери, але й паросткам прогнозу на майбутнє.

12. Для формування творчої особистості великого значення набуває можливість творчої діяльності, а тому держава має виділяти кожній людині власний майданчик творчості, для створення і підтримки якого збирається спеціальний податок. Питаннями забезпечення творчості має опікуватись міністерство освіти і науки (це можуть бути майстерні, ділянки Землі, площадки самодіяльності і т.п.). Кожна людина за наданий нею майданчик, як і людина що користується ( по відношенню до дітей це батьки), несе персональну юридичну відповідальність.

13. Права і обов'язки людини в державі мають регулюватись співвідношенням між «хочу, можу і треба». Хочу і можу має реалізовуватись на території творчості «можу і треба» на служінні суспільству і державі у співвідношенні 0,38 до 0,62 (золотого перетину) в межах 8-годинної щоденної праці. У вихідні дні людина планує свій день самостійно, виходячи з індивідуальних потреб.

ukraina_4