Та знову повертаються Колеса Сварога

Згідно з вірою наших пращурів, Відичною вірою, в епоху Риб господарює Чорнобог. В священній книзі арійських народів "Велесовій книзі" сказано: "І ось Мати Сва співає про день той. І ми чекаємо Час Той, коли почнуть обертатись колеса Сварога. Цей час настане" (Книга Велеса, Троян III, 3-2). Згідно з календарем Божа (Буса Білояра) в 386 році нашої ери почалась Ніч Сварога, люта епоха Риб для слов'ян. Зупинилось Старе і почало обертатись Нове Колесо Сварога, позначене непримиренною боротьбою Пітьми і Світла, падінням і злетом духовності Людства. Велична місія Ісуса Христа, що мала планетарне значення, не отримала логічного завершення, і під нашаруванням догматів "церковних пророків" християнство поступово перетворювалося в формальне, схоластичне вчення, а християнські церкви в усіх модифікаціях в служниці капіталу і державних егрегорів. Подібної катастрофи зазнала і спроба поновлення підвалин духовності, яку зробив пророк Муххамед, заснувавши нову мусульманську релігію. Але на відміну від християнства, мусульманство виявилось більш приземленим і не створило тої трансфізичної надбудови, яка характерна для християнства.

На протязі епохи Риб стрімко розвивалась друга складова "Троїці" – інформаційна, але не в повному обсязі, а лише з акцентом на складову руйнації духовних підвалин суспільства і середовища існування людства взагалі. Найбільших успіхів людство досягло в цей час в аспекті власного самознищення. Розвиток суспільства будувався на системних законах капіталу, серед яких панує закон "прибутку". Максимального прибутку можна досягти лише на обслуговуванні загальної для всіх людей сфери фізіологічних потреб, а тому сучасне суспільство будується не на канонах духу, а на задоволенні потреб тіла, його тваринної суті. Не тіло обслуговує душу, а душа стала рабинею тіла. Водночас така будова суспільства призводить і до руйнації третьої складової "Троїці" – фізичної. Спостерігається генетичне і фізичне виродження найбільш розвинутої інформативно складової частини планетарного суспільства – білої раси, а саме суперхристиянського етносу. Казав Ісус Христос: "не за словами, а за справами їхніми пізнаєте їх". І, якщо на початку християнство було потужним стимулом духовного сходження людства, то завдячуючи церкві маємо всі ознаки його духовного і фізичного виродження, розтління, руйнації. В тому вигляді, в якому перебувають сучасні християнські церкви, вони вичерпали себе, бо не можна, як казав Ісус Христос, служити одночасно Богові і мамоні; не можна рятувати однією рукою, коли інша топить. Тож на початку третього тисячоліття маємо від'ємну народжуваність в країнах білої раси, об'єднаних в суперхристиянський етнос, подвійну мораль до своїх і чужих, руйнацію духовного і суспільного середовища під гаслами глобалізації економіки, культури, суспільної моралі.

Та знову повертаються Колеса Сварога, приходить епоха Водолія, в якій відбувається зміна Богів, і зміна напрямку розвитку суспільства. Як слідує з віри наших пращурів, на зміну Чорнобогу приходить Кришень, який в епоху Водолія виливає нове відичне знання, наповнене "сонячним змістом". Тож маємо переглянути ті постулати, що призвели до нинішнього стану суспільства, залишивши і об'єднавши, як єдине, вчення Великих пророків Людства. Маємо побудувати нову систему цінностей, взявши за основу "Нагорну проповідь" і заповіді Ісуса Христа та доповнивши їх заповідями Будди, Заратустри, Мойсея, Муххамеда. Маємо за заповітом "Патріарха Орія" повернутись до Відичної віри, віри своїх пращурів. Маємо навчитись жити за Заповідями Божими в гармонії з навколишнім Всесвітом, в суспільстві, в якому не душа обслуговує тіло, а тіло служитиме душі, з розумінням своєї сутності і сутності свого буття на шляху сходження до Горнього, до Вишнього.

ukraina_6

(В.Ю.Шевцов. "Вість")