1. Інваріанти Шляху Даного

Інваріанти Шляху Даного

від Всесвіту до людини 

Щоб зрозуміти роль і призначення «символів» і знаків у житті людини і Всесвіту, згадаймо важливий принцип світобудови:

Для того щоб система виконала поставлену задачу (досягла мети), необхідно щоб із самого початку вона мала достатній (мінімальний або критичний) запас ресурсів, технологій, виконавців…(всього, що необхідно для рішення задачі). Цей «запас» визначається числом критичного порогу (критичної маси, критичного запасу інформації і т.д.), який для природніх процесів в багатьох випадках визначається числом золотого перетину φ.

Якщо система не має достатнього, критичного запасу вона «зруйнується», не виконає свого призначення. Звичайно «для досягнення мети не потрібно задавати і розписувати процес до останнього біта інформації». Важливо задати основні, вузлові точки зміни параметрів процесу і його подальшого перебігу.

Подібні вузлові (реперні, основоутворюючі, поворотні і т.п.) «значення-точки» визначають процес рішення задачі від початку і до кінця. Призначення вузлових точок і їх місце в процесі, значення параметрів в цих точках не можуть відрізнятись від заданих, бо, в протилежному випадку, система не виконає поставленої задачі. Незмінні значення параметрів, властивостей, порядок та тому подібне – все що не змінюється впродовж виконання задачі, називається інваріантами, постійними, константами.

Кожну задачу можна розбити на кілька самостійних періодів-етапів. Спочатку готується все необхідне для рішення задачі: матеріали (ресурси), знання, кваліфікація, технології (порядок і засоби виконання), виконавці і т.п. Потім визначається необхідне значення процесу і середовища в якому він буде протікати та їх взаємовплив, і, нарешті, параметри отриманого результату.

По відношенню до інваріантів буття людини, то їх можна розділити:

1)      на вихідні, а саме:

-       космічні (природні);

-       світоглядні (світобачення і світорозуміння);

-       суспільні (в тому числі етнічні і державні);

-       особисті.

2)      на дії, процесу;

3)      зовнішнього середовища і його впливу на процес;

4)      потенціального результату (активного).

Природне значення числа φ в тому, що від наявного значення (на дану мить) фізичного параметра, для підтримки системи (обєкта) в функціональному стані (без регресу і руйнації) необхідно витратити 0,618…того, що є.

Число φ відстежується майже суцільно в живій природі, яка в своїй будові використовує п’ятипроменеву симетрію, символом якої є п’ятипроменева зірка (пентаграма), і в якій математик знайде багато співвідношень у пропорції φ.

Вузлові точки в математиці називаються точками «катастроф», а в житті «перехрестями» долі. Прикладом може бути навчання в школі, куди дитина приходе 1 вересня, де вже є: розклад уроків і визначені вчителі, підручники, навчальні плани, парти і все необхідне для навчання. А ось як дитина вчитиметься – це залежить від неї і зовнішніх обставин.

Вузловою точкою є «камінь придорожній», на якому (на перехресті) написи: вліво поїдеш - …, вправо поїдеш - …, прямо поїдеш - ….

В залежності від задачі інваріанти діляться на інформаційні, духовні і матеріальні. В якості інформаційних можуть виступати не лише суто інформаційні (символи, знаки, правила, закони, константи…), а й носії інформації, що не змінюються впродовж рішення задачі (довідники, енциклопедії, Біблії, ДНК і т.п.). Якщо ж обкт не несе власної інформації, а служить символом – це матеріальний інваріант (хрестик, піраміда, Кремль, трибуна-сцена, калина, лелека, колір)… До духовних відносяться відповідно ті об’єкти, що формують наші почуття і сприйняття (красиве, ніжне, чарівне…), а саме: деякі картини, пісні, витвори мистецтва, гімни і марші, вишиванки, образи святих, пророки, явища природи та т.п.

До космічних відносяться перш за все ті, що визначають будову і розвиток Всесвіту, або умовно утворюючі:

-          основні складові будови: дух-енергія, інформація і інертна матерія, з якої творяться світи, а також складові нашого з вами світу: L – простір, T – час, M – маса, Q – заряди; елементарні частки, атоми, молекули, клітинки і т.п.;

-          константи на зразок постійної дії (Планка), величини зарядів, швидкості електромагнітної хвилі в вакуумі (швидкість світла) та т.п.;

-          числа (від 1 до 9 «і число 0»);

-          оператори («+» і «-», та і ні…);

-          структури (в тому числі що впливають на життя на землі: сузір’я і планети);

-          гексограми (комбінації із «він-вона» і трьох «сил – станів – гун»).

На рівні існування і еволюції людства космічні інваріанти носять назву природних і до них відносяться (по каналах інформації):

-          світлові, або ті що можна бачити (дзьоб, жало, кігті, зуби, квітка, насінина-сім’я, …);

-          звукові (звуки, фонеми, мантри, мелодії);

-          смакові (кисле, солодке, гірке…);

-          нюху (запахи, «ситуації», стану,…);

-          простору-часу (замкнутості, відсутності, тривалості,…);

-          інформативні (дхарми-архетипи-ейдоси…).

Із космічно-природніх інваріантів формуються світоглядні різних етносів і планетарного людства в цілому. Особливо визначальними серед них є космічна символіка і етнічна символіка Русі-України. (стор. 76-81, Вість)

На основі етнічних інваріантів формується державна символіка. До державних символів входить один або декілька етнічних; хоча бувають випадки, коли державні повністю або частково не співпадають з етнічними. В останньому випадку державними (тимчасовими, допоки існує держава) можуть бути інваріанти інших етносів,або випадково взяті космічно-природні.

Найбільш уособленими є інваріанти особистості; знакові та визначальні для конкретної людини, істоти, об’єкту. До них відносяться місце і час народження, освіта, відзнаки, посади та т.п., космічний код (ім’я, назва, число, фігура, …), інваріанти інформаційних програмних блоків свідомості і підсвідомості, а також різних тіл-складових систем чи об’єкта (а також систем життєзабезпечення обєкта та їх енергоінформаційних центрів «чакр»).

До інваріантів відносяться також час початку і закінчення навчання (або будови), вступ в доросле життя і створення сім’ї, час народження дітей і деякі інші.

Етнічні інваріанти не вичерпуються космічно-світоглядними і в усіх етносах доповнюються природними. Так додатковими символами України є рослинні (вишня, калина, дуб, яблуня, осокори, верба, мальви, троянди, волошки, чебрець, васильки, жито, …), птахи (ластівки, бусел-чорногуз, синиця, жайворонок, …), із звірів і тварин (тур, кінь, кабан…).

Відповідають «Тристану» будови Всесвіту «трисил» Всевишнього, або три гуни: активна сила, інертна (матерія, мати-народжуюча) і нейтральна, зшиваюча- (інформації).

Один – це початок, з якого пішов цей світ (від ст.214 з числа один до ст.215 до все, про що). (Оберіг).

Інваріантних значень світлові символи, точніше кольорові, набувають при поєднанні кольору зі змістом, наприклад: червоне – матерія, блакитне – розум, золоте – дух-енергія. Подібне поєднання не безпідставне, зважаючи на те, що з різними частотами променів пов’язані різного значення потоки інформації (як з частотами теле- і радіодіапазонів).

Прикладом «нюху ситуації» може бути вислів: «Тут Русь, тут руським духом пахне».

Розповідаючи про етнічні символи необхідно, перш за все, пам’ятати, що вони відображають програмні, інваріантні риси даного етносу і визначають їх призначення та роль у розвитку планетарного суспільства та Землі в цілому.

У багатьох країнах на знаменах зображені різні зірки і в різній кількості; хижі одно- і багатоголові птахи (соколи, орли та т.п.), різні геометричні фігури, часто з довільною інтерпретацією, як, наприклад, геометрична зірка Давида, що є спрощеним варіантом золотоблакитної зірки Велеса з глибоким космологічним змістом.

Говорячи про етнічно-українську символіку, маємо звернути увагу на глибокий взаємозв’язок сутності «Трислава – Триглава» з етнічними інваріантами. Символами активного початку духу-енергії є притаманні українцям творчість, пошук, першопрохідництво. Інертній складовій відповідають терпимість і витривалість у досяганні мети, в потягу до природи і до землеробства, до освоєння нових територій життєдіяльності. Третьою складовою, що зшиває дві попередні в єдине ціле є гармонія мови, універсалізм, вчительство, незалежність і пошуковість думки, а разом ці три складових формують етнос України особливого космічного змісту і космічного світогляду, як авангарду людства в рішенні не лише планетарних задач, а й задач майбутнього.

До етнічних інваріантів відносяться не лише зовнішні (призначення у Всесвіті), а й внутрішньо етнічні, напрацьовані етносом в процесі власного буття на планеті. До них відноситься все, що в узагальненому вигляді називається Міфом етносу (у звуженому і дещо спотвореному вигляді етнічний міф замінюється державним). Інваріантами міфу етносу виступають об’єкти матеріального, інформаційного і духовного змісту, а саме: споруди різного призначення (лаври, собори, університети, музеї, мости, парки та інші унікальні споруди, що підкреслюють ту чи іншу рису етносу); лицарі-духу і розуму, вічні книги і винаходи, герої-захисники, святі і першопрохідці, месники і пророки.

Особливими складовими етнічного міфу є світоглядно-релігійна і мовна складові. Інваріантами світоглядно-релігійного характеру є боги і їх функції (уявний вплив на життєдіяльність даної множини людей), предмети, що символізують сутність богів і їх можливості, культи і свята що підтримують будову і функціонування даної релігії.

Невід’ємним елементом світоглядно-релігійної складової буття суспільства (точніше даного етносу) є морально-етичний кодекс, правила якого є інваріантними рисами дій і стосунків, що мають виконуватись доти, доки існує етнос.

Коли говоримо про морально-етичний кодекс, то необхідно мати на увазі, що до нього входять загальнолюдські правила співіснування на планеті, етнічні (що перш за все залежать від джерела існування даного етносу) і державні (коротко існуючі, точніше – в проміжку існування даної держави). Кожний інваріант необхідний і діє в межах виконання конкретної задачі: планетарної, расової, етнічної, державної, прошарку (мафії, клану, організації…), сім’ї і навіть конкретної особистості (поки ми з тобою вирішуємо спільну задачу і доповнюємо один одного – ми товариші, а далі – як «получиться»).

Ще одною важливою етнічною складовою є мова, її інваріанти. В якості незмінних, постійних мови виступають деякі корені слів, що відповідають діям або особливим якостям природних явищ чи біосфери, або ж притаманні самій людині.

Найбільш глибинними, початковими інваріантами мови є голосні звуки: а,о,і,е та похідні від них: я (йа), ї (йі), є (йе) і йо. Це звуки природні і біосферні, звуки помешкання, даної території. Додаток до них із приголосних додає їм конкретного біосоціального значення як то: «КА» - щось жахливе (ка-ще-ка, ка-ра, ка-ка,…), або «КО» - добре, життєдальне (ко-ко, корова, ко-за, ко-хання…). Аналогічну, інваріантну роль несуть змістовні частини двох і більше складових в складних словах, суфіксах і префіксах.

Необхідно також зазначити, що, на відміну від інших етносів, серед українців найбільшою повагою користувались не стільки державотворці і військові, скільки вчителі, діячі мистецтва, мудреці, великі майстри своєї справи, піснярі.

Коли мова заходить про свята, культи, молитви, святі книги, обряди – то тут, перш за все, маємо справу з речами, що об’єднують множину у рішенні спільної задачі (як перев’язаний сніп), по-друге, з ідентифікацією в множині за принципом «свій-чужий». В боротьбі за територію життєдіяльності множина повинна мати якісь особисті прикмети, що дозволяють узнати «свого-чужого», та ще й установити його «місце» в ієрархії даного товариства (товариш поки спільно «грабуємо», але не товариш коли ділимо награбоване; бо надалі діє закон ієрархії: кесарю – кесареве, останньому – «роги і копита»).

Специфічними «символами» соціально-множинних відносин є «жаргонні» слова, що використовуються даним товариством і які  характеризують його сутність. До таких слів нині можна віднести «блін», «круто» та тому подібні. Особливе значення мають ті жаргонні слова, що існують сторіччями, бо вони підкреслюють, характеризують інваріанти життя і свідомості даного етносу. Прикладом можуть бути «матерні» слова в російській мові, як елемент культури і свідомості тюркського етносу, основоутворюючого спільноти, що називає себе росіянами  ( і яка своїм корінням проростає з часів моралі і етики Золотої Орди).

При визначенні технологій (як символів) і структурних інваріантів завжди маємо пам’ятати про принцип Короленка-Кюрі: ми створюємо зовнішнє середовище, середовище створює нас. Ми створюємо символи, символи формують нашу свідомість і наше буття.

Серед етнічно-суспільних вирізняється група символів, що відноситься до міфічної складової етносу, чи держави побудованої на основі одного чи кількох  етносів. До даної групи належить герб, стяг, гімн і конституція держави, споруди функціонального і культурного характеру, природні особливості, яким надано культового змісту, «особистості-приклади» (герої, святі, «видатні» вчені, актори, „зірки” та т.п.), все те що може служити в якості інформаційно-державного фундаменту даної суспільної системи.

На рівні конкретної особи даного суспільства власними інваріантами, що визначають і суттєво впливають на перебіг життя людини, є дні народження, христини-іменини (коли дитина отримує офіційний «код» - ім’я), дні що змінюють кардинально перебіг життя (як то «перший раз в перший клас»), вступ в доросле життя, одруження, народження дітей та тому подібне.

До особистих символів належать важливі книжки і документи, талісмани і обереги, заговори і молитви, пісні і заповіти, родинні реліквії (від батьківської хати і рушників до рослин і шляхів). Символом може бути і «людина-приклад» життя та поведінки в суспільстві.

Важливими для конкретної людини є визначальні символи на «Шляху Даному», що виконують роль дороговказів, орієнтирів, прикмет і визначають «русло» перебігу майбутніх подій в житті. Виходячи із принципів будови Всесвіту через «монаду і її розбудову», можна стверджувати, що фізичне життя є лише матеріальною реалізацією інформативної матриці-монади. З точки зору інваріантної будови систем-об’єктів, монада має свої «вузлові» точки, що пізніше реалізуються в житті, а тому знаючи ці точки можна передбачувати і подальший перебіг «Шляху Даного», долі людини. І так само як краплинки дощу зливаються в рівчаки, а рівчаки в ріки, так і в світі інформації їх носії лягають на «рівчаки» і «ріки» долі, що пояснює правомірність багатьох систем гадань на зразок колоди карт «Таро», гексограм «Книги перемін» та тому подібне.

Підбиваючи підсумок сказаного необхідно звернути увагу на найважливіше:

Яка завгодно система-обєкт повинна мати незмінні, характерні лише для неї риси-параметри (інваріанти) впродовж часу виконання задачі і які дозволяють виконати цю задачу. Виділивши з множин інших ці параметри – властивості – смаки – інваріанти, можемо говорити про призначення системи, область її застосування і прогнозувати, передбачувати її майбутнє.

Якщо порівнювати мову людей з математикою (мовою якою ми розмовляємо з природою), то легко бачити, що всі оператори математики (символи дії) мають свої аналоги в мові і навпаки: оператор «+» - «до-дати», оператор «-» - «від-няти», оператор «х» - «множитись», оператор «:» - «доля, частина, ділити» і т.д.

В той же час, проводячи подібне порівняння, необхідно мати на увазі, що мова людини – це лише частка «безмежної?» кількості мов у природі. Зважаючи на те, що математика є мовою природи, на даний момент часу під математикою ми розуміємо ту частину природних мов, яку використовує людство (мал.)

img11z

Надзвичайно важливу роль в стійкості і розвитку суспільства відіграють енерго-інформаційні системи, що отримали назву егрегорів і які є фізичним оформленням «міфу» сім’ї,  родини, громади, організації, братства, церкви, партії, клану, мафії.

На фізичному плані егрегори прив’язані до конкретних споруд, книг, особистостей, пам’ятників, пам’ятних речей. Найбільш «могутні» серед егрегорів називаються «рукотворними» богами, а в більш широкому сенсі «деміургами»-творцями і водіями даного суспільного утворення. Прикладом можуть бути Будда, Мойсей, Христос, Крішна, Мухамед (та багато інших видатних постатей). В якості культових і визначних для прив’язки і існування державних егрегорів є деякі споруди. Так неможливо уявити Росію без Москви, а Москву без Кремля, Красної площі і собора Василя Блаженного (перевезеної до Москви знаменитої казанської мечеті).

Слід зауважити, що культові символи відіграють в егрегоріальному утворенні роль інструменту в розпізнанні «свій-чужий», як і ключові слова та речі, про які мова йшла вище.