Дніпровські пороги

Голова правління громадського фонду «Дніпровські пороги» Ігор Шпирка розповів, що вчені проводили до-слідження десяти дніпровських порогів, а також Монастирського острова в Дніпрі й острова Хортиця в Запоріжжі. Головні їхні дослідження були зосереджені на найбільшому порозі Ненаситець, що в районі села Нікольське. Геологи встановили, що гранітні пороги щороку підіймаються на один міліметр. Враховуючи, що їхня маса — близько двох трлн. тонн, цей процес спричиняє вивільнення колосальної кількості потенційної енергії. Зараз вона розсіюється у водах Дніпра, однак її можна уловлювати й перетворювати на електрику, вартість якої буде надзвичайно низькою порівняно з електрикою, яку отримують сьогодні. По суті, пояснив І. Шпирка, йдеться про енергію взаємодії магнітних полів Сонця та ядра Землі.

Ця ідея не нова — свого часу вона активно розроблялася в наукових працях і експериментах відомого вченого Михайла Дупліщева, якого називали «українським Ейнштейном». Декілька років тому учні й по-слідовники вченого, який багато років працював у ГКБ «Південне», повернулися до його розробок. «Уже до літа 2010 року, — сказав І. Шпирка, — ми плануємо створити експериментальну установку, здатну перетворювати енергію порогів на електрику й світло».

Доктор біологічних наук, професор ДНУ Валентина Ляшенко заявила, що енергія дніпровських порогів дійсно впливає на організми, які живуть поруч із ними. «Ще академік Дмитро Яворницький, — сказала вона, — досліджуючи острови в районі дніпровських порогів, за-значав, що на різних островах ростуть різні види рослин і живуть різні тварини. Жителі козацьких поселень біля порогів вирізнялися міцним здоров'ям і ніколи не страждали від епідемій чуми й віспи. Уже доведено, що пороги — це область геомагнітної аномалії, доведений також вплив цих аномалій на живі клітини». За словами В. Ляшенко, зараз група вчених розробляє програму досліджень, що мають показати механізм і природу такого впливу. У цих дослі-дженнях беруть участь вчені Дніпропетровського національного університету, Дніпропетровської сільгоспакадемії, Таврійського національного університету та інших наукових центрів України. Влітку нинішнього року буде закінчено перший етап цих експериментів.

Голова правління громадського фонду «Дніпровські пороги» Ігор Шпирка зазначив, що на сьогоднішній день вчені, задіяні в проекті, зробили й інші серйозні відкриття. «Працюючи над нашим проектом, наукові співробітники Національного гірничого університету змогли обчислити можливий розлом під дамбою ДніпроГЕС ім. Леніна, що може призвести до її руйнування. Їхніми висновками зацікавилася запорізька влада, готова провести додаткові дослідження, щоб уникнути серйозних негативних на-слідків у майбутньому. Адже нижче дамби стоїть Запорізька АЕС із шістьма енергоблоками», — сказав він. Учений упевнений, що дослідження дніпрових порогів найближчим часом можуть дати ще чимало відкриттів.