В.Ю.Шевцов
Трислав
Природні і етнічно-соціальні основи розробки конституційних засад України
Одним із найважливіших для розуміння будови і розвитку Всесвіту законів є загальний закон збереження: щось не може виникнути з нічого і перетворитись у ніщо. Згідно з цим законом «розумне» може виникнути лише з «розумного», а «живе» - з «живого» а тому важливо усвідомлювати , що «життя» і «розум» не обмежуються формами людського буття і розуму, що весь Всесвіт живий і розумний, і все, що оточує людину, живе і розумне, тож відношення до всього існуючого має бути за нормами морально етичного кодексу людства.
У живому, розумному Всесвіті все має своє призначення і свій час життя. Кожен етнос, як невід'ємна частина Всесвіту, як і кожна людина цього етносу, теж має свою долю і своє призначення в планетарній еволюції, що визначаються інваріантами даного етносу, рисами, що не змінюються доки етнос не виконає свою Земну місію.
Місія етносу має стратегічну функцію, для виконання якої етнос повинен притримуватись етнічної конституції і керуватись нею. Тактичні задачі існування і розвитку етносу на шляху виконання стратегічної мети забезпечуються державним утворенням, що функціонує на основі державної конституції.
Першоосновою буття етносу є етнічна конституція. Державна конституція має підпорядковуватись етнічній і має забезпечувати стратегічні задачі етносу.